ІСТОРІЯ АРХІВУ

Корпус архіву по вул. Охрімова Гора 2/20

Державний архів Житомирської області – один з найбільших серед обласних архівів України як за обсягом документальних матеріалів, так і їх «географією». У фондах архіву зберігаються матеріали з історії не лише Житомирської, а й Рівненської, Волинської, Хмельницької, Тернопільської, Київської, Вінницької областей, які входять до історичних регіонів Волині, Поділля та Київщини.

Корпус архіву по вул. Замкова, 3

Історична довідка

Історія архівної справи на Волині починається з 1794 року, коли генерал-губернатор Т. Тутомлін створив першу в країні архівну установу – наукову комісію для розбору архівних справ і книг в судах та магістратах Волині. І хоча її діяльність носила здебільшого практичну мету, завдяки їй було виявлено, зібрано та систематизовано значну кількість актових джерел ХVI-XVII ст. Деякі з них і досі є складовою частиною Національного архівного фонду України. У 40-х роках ХІХ ст. на Волині активно працювала археографічна комісія, члени якої розшукували старовинні документи в архівах державних установ, поміщицьких маєтків тощо. Зібрані матеріали лягли в основу створеного в 1852 році Київського центрального архіву давніх актів.

Орест Фотинський, перший завідувач губернського архівного управління

У травні 1893 р. в Житомирі відкрито Волинське єпархіальне давньосховище, яке стало одним з найбільших на Волині зібранням пам’яток старовини, зокрема, рукописів та архівних документів. Завідував давньосховищем один з найактивніших діячів краєзнавчого руху – Орест Фотинський. Завдяки його зусиллям фонди постійно поповнювалися стародруками, рукописами, унікальними документами.

На підставі декрету Раднаркому УСРР від 24 квітня 1920 р. при Волинському губвиконкомі була створена Особлива губернська архівна комісія (ОГАК).

Наказом Волинського губвиконкому № 32 від 12 червня 1922 р. Особлива губернська архівна комісія була ліквідована, а замість неї створено Волинське губернське архівне управління (губарх) при губернському відділі народної освіти. Саме ця дата вважається офіційним днем народження Державного архіву Житомирської області.

Будівля колиш. Волинської духовної консисторії, в якій з 1923 по 1992 рр. знаходився облархів

У 1923 році установу розміщено у будинку колишньої Волинської духовної консисторії на сучасній вул. Перемоги 17, де вона розміщувалась протягом семи десятиліть. Очолив губарх Орест Оксентійович Фотинський. На початку 20-х років головним завданням житомирських архівістів була концентрація розпорошених матеріалів, їх облік та систематизація. Вже на 1 серпня 1925 р. у сховищах губарху налічувалося понад 600 тисяч одиниць зберігання.

Успенська церква. Додаткове архівосховище в 1961−1992 рр.

В 1925 році, у зв’язку з переходом на триступеневу систему управління, Губарх реорганізовано у Волинське окружне архівне управління (окрарх).

Наприкінці 20-х в архіві значно активізувалася науково-дослідницька робота. Головним організатором і натхненником якої був вчений-архівіст Володимир Гнатюк. За його ініціативою в 1928 році започатковано мережу добровільних архівних кореспондентів, у 1930 році створено історико-археографічний кабінет.

У 1932 році Волинське окружне архівне управління (окрарх) реорганізовано у Житомирський державний історичний архів із підпорядкуванням Київському обласному архівному управлінню.

У 1937 році утворено Житомирську область, того ж року розпочало діяльність Житомирське обласне архівне управління, до складу якого ввійшли два історичних, чотири міських та 30 районних архівів. В червні 1938 р. архів отримав статус обласного (у підпорядкуванні обласного УНКВС), а з 1941 року був перейменований на Державний архів Житомирської області.

Найбільшим випробуванням для архіву стала Друга світова війна. За два з половиною роки окупації Житомирський обласний архів втратив понад 358 000 справ, у тому числі понад 200 фондів повністю.

Доповідна записка про збитки, завдані архіву під час тимчасової окупації 1941 – 1943 рр.

У 1958−1980 рр. архів офіційно називався Житомирським обласним державним архівом і підпорядковувався виконкому обласної ради (з 1960 р.). Від 1980 року − Державний архів Житомирської області.

В результаті проголошення у 1991 році державної незалежності України було чітко й послідовно здійснено інтеграцію документів партійних та комсомольських організацій до системи держархіву. Всього на держзберігання передано 2 157 фондів колишнього партійного архіву Житомирського обкому Компартії України. Важливою подією для архівістів стало спорудження нового приміщення по вул. Охрімова Гора у 1992 році. У 1997 році ліквідовано філіал архіву в м. Бердичів. Протягом декількох років відбувалося поступове перевезення та передавання документів: вперше за 70 років увесь масив документальних архівних фондів було зосереджено в одному місці.

Обсяг фондів

Лист короля Польського та Великого Князя Литовського Сигізмунда-Августа про звільнення бояр Виговських від всіляких повинностей, крім служби земської господарської, 1561 р.

8446 фондів, 1492348 од. зб. за 1795−2019 рр.

65 кінодокументів за 1943−2005 рр.

19373 од. зб. фотодокументів за 1906−2007 рр.

429 фонодокументів за 1960−2013 рр.

96 відеофільмів за 2003−2012 рр.

Серед них три унікальні документи, що включені до анотованого переліку унікальних документів Національного архівного фонду: Привілей короля Сигізмунда ІІІ Молодечненському старості Самійлу Воловичу на уряд Новогродзького каштеляна (1608 р.), Лист короля Стефана Баторія про повернення околичним шляхтичам Гусаревичам вотчинного маєтку (1582 р.), Лист Великого Князя Литовського Сигізмунда-Августа про звільнення бояр Виговських від  всіляких повинностей, крім служби земської господарської (1561 р.) та є найдавнішим документом виявленим у фондах архіву.

Анотація складу фондів

Привілей Короля Польського Яна-Казиміра про підтвердження дворянства роду Невмержицьких, 1650 р.

Основний масив документів сформувався з 1795 року по сьогодення. У ряді фондів зберігаються документи кінця ХVІ-початку ХVІІІ ст. загальна кількість виявлених документів цього періоду понад 600 од.зб. серед них – привілей на дворянство, виданий 1603 р. Королем Польським і Великим Князем Литовським Сигізмундом боярам Овруцького повіту Невмержицьким; документи про дворянське походження родів Виговських та Тетерів документи з автографами польських королів, патенти, видані та підписані відомим діячем польського національно-визвольного руху Тадеушем Костюшко (1794); актові документи та інвентарі маєтків ХVІІІ ст. тощо.

Патент на дворянство роду Квятковських гербу Новина,1820 р.

В архіві зберігаються унікальні документи, пов’язані з іменами видатних діячів української та світової науки і культури, політиків, державотворців.

Це зокрема, метричний запис про вінчання Оноре де Бальзака, метрики про народження Володимира Короленка, Лесі Українки, Максима Рильського, Івана Огієнка, Олега Ольжича (О. Кандиби), Івана Фещенка-Чопівського, Сергія Корольова та багатьох інших.

Метричний запис про шлюб французького письменника Оноре де-Бальзака з Евеліною Ганською, 1850 р.

Дорадянський період представлений документальними фондами органів адміністративного управління та державних установ Волинської губернії ХVІІІ-початку ХХ ст., судових органів, Міністерства державного майна.

У фондах Волинської казенної палати, податкових інспекторів, губернського та повітових казначейств, губернського акцизного управління, Житомирського відділень державного та комерційних банків, Волинського відділення селянського поземельного банку відклались справи фінансово-податкових установ Волині.

Фото будівлі Житомирської Маріїнської гімназії

Документи з історії розвитку народної освіти містяться у фондах: Дирекції народних училищ Волинської губернії, гімназій, учительських семінарій, рабинського училища та єврейського учительського інституту, Волинської єпархіальної училищної ради та інших.

Грамота, видана Королем Польським Імператором Всеросійським Олександром І про нагородження чином капітана дворянина І.Лубковського, 1821 р.

Джерелом вивчення історії релігійних конфесій на Волині є фонди Волинської православної, Луцько-Житомирської католицької та Білорусько-Литовської уніатської консисторій, канцелярій єпархіального архієрея та католицького кафедрального капітулу, окремих церков, костьолів, монастирів.Фонд генерального візитатора монастирів та костьолів Луцько-Житомирської єпархії містить візитні описи католицьких релігійних установ Волині кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Виявлено понад 400 персональних документів уніатського духовенства Правобережної України (1748–1795).

Заставка метричної книги Св. Дмитрівської церкви с. Симони Острозького повіту, 1760 р.

Герб князів Радзивілів

Документи органів станового самоуправління відкладені у фонді Волинського дворянського депутатського зібрання (1802–1917), який є одним з найбільш репрезентативним і найкращим за ступенем збереженості з аналогічних фондів, що зберігаються в інших держархівах.

Період Українські революції 1917−1921 рр. висвітлено у фондах Волинського губернського комісара, Житомирського міського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій, Волинського губернського земельного комітету, Волинської окружної комісії у справах про вибори до Установчих зборів, Волинського губернського старости, Волинської губернської варти, Житомирської повітової тимчасової земельно-ліквідаційної комісії.

Документи радянської доби міжвоєнного періоду презентовані фондами Волинського губернського революційного комітету, губернського виконавчого комітету та їх відділів; повітових, волосних та районних революційних комітетів і комітетів незаможних селян; Житомирського обласного виконавчого комітету, його управлінь та відділів; окружних, районних і міських виконавчих комітетів; органів суду та прокуратури; сільськогосподарських, фінансових, кооперативних, навчальних, профспілкових та громадських організацій та установ, промислових підприємств області.

Розвиток народної освіти та культури на Житомирщині висвітлений у фондах Волинського губернського, окружних, міських, районних відділів та інспектур народної освіти, середніх та вищих навчальних закладів, установ, професійної освіти та робітфаків, архівів, музеїв, філармонії, театрів.

Документи з історії медицини та охорони здоров’я, соціального забезпечення населення зосереджені у фондах губернської та окружних інспектур, обласного відділу охорони здоров’я, лікарень, шпиталів та інших лікувальних закладів.

Події другої світової війни, а саме періоду тимчасової окупації Житомирської області представлені документами фондів гебітскомісаріатів; окружних, міських, районних та волосних управ; земельних господарств; періодичними виданнями органів місцевої влади та цивільних нацистських установ.

Розсекречено фонди періоду тимчасової нацистської окупації (1941−1944): Житомирського генерал-комісаріату, гебітскомісаріатів, міських, районних та сільських управ, Житомирської кримінальної поліції та поліції порядку, Центрального бюро реєстрації фольксдойчів. У фонді Житомирської обласної управи зберігаються статистичні відомості населення області на вересень 1941 р. Станом на 01.01.2020 в держархіві області зберігається 1098 секретних справ, що становить 0,07% до загальної кількості одиниць зберігання.

У 142 фондах архіву (131 101 од.зб.) виявлено та встановлено фактичну наявну архівну інформацію репресивних органів за період 1917-1991 рр., які відкриті для ознайомлення та дослідження.

На сайті держархіву області в електронному вигляді розміщено іменні бази даних: «Позасудові справи репресованих осіб у 20-40-х рр. ХХ ст. (архівно-слідчі справи)» та «Фільтраційні справи осіб, вивезених на примусові роботи в період  Другої світової війни».

Серед фондів особового походження найбільший інтерес становлять особові фонди відомих громадських діячів і меценатів Волині – родини баронів де Шодуар, губернатора Олександра Кутайсова (листування), історика, краєзнавця, архівіста Петра Абрамовича (рукопис праці з історії Житомира від найдавніших часів до початку ХХ ст.), літераторів (Валентин Грабовський, Ігор Живагін, Олександр Косенко, Борис Тен), митців (Леонід Данчук, Костянтин Камишний, Іван Сльота, Юрій Птіцин), науковців (Володимир Липський, Борис Кругляк, Ганна Каплина, Олександр Гербачевський), відомих учасників бойових дій (Григорій Денисенко), Героїв Радянського Союзу (Іван Воронін, Василь Радченко) та Героїв Соціалістичної праці (Євгеній Базилевський, Марія Гуменюк, Ганна Бречко, Матвій Вернигора). Для довідкової роботи з метою захисту прав і задоволення соціальних потреб громадян використовуються фонди виконкомів Житомирської обласної, міських, районних, селищних та сільських рад народних депутатів, колгоспів, радгоспів, сільськогосподарських артілей, Житомирської обласної комісії з обліку збитків, завданих нацистськими  загарбниками під час Другої світової війни, Відділу репатріації облвиконкому, Управління СБУ в Житомирській області, обласного, міських та районних комітетів КПУ та ЛКСМУ, обласних, міських, районних установ, організацій, промислових та сільськогосподарських підприємств.

Приймання фотодокументів на державне зберігання здійснюється з 1950 року. Основними джерелами комплектування є редакції обласних, міських, районних газет, приватні архіви громадян. Найбільший інтерес серед фотодокументів становлять репродукції та оригінали видових і панорамних знімків міст Житомира, Бердичева, Новоград-Волинська, окремих споруд та архітектурних пам’яток, церков і костьолів початку ХХ ст., серії малюнків художника Сестро де Лауторікена, на яких зображено Житомир 1880-х рр. Фотодокументи радянського періоду відтворюють краєвиди Житомира та ряду інших міст області 1920−1930-х рр. і повоєнної відбудови народного господарства Житомирщини 1950−1960-х рр., фото святкових демонстрацій, спортивних змагань.

Колекція фотодокументальних альбомів «Літопис Чорнобильської катастрофи 1986−1996 рр. Житомирська область» та Фото з республіки Афганістан (1987–1988 рр.)

Приймання фонодокументів ведеться з 1992 року. Основне джерело комплектування – обласна телерадіокомпанія. До значимих фонодокументів належать радіопередачі присвячені роковинам Голодомору 1932 – 1933 р.р. в Україні та спогади очевидців – жителів Житомирської області, аудіозаписи спогадів про видатного вченого і конструктора Сергія Корольова, записи «Корольовських читань» у Житомирському державному музеї космонавтики, привітання житомирянам з нагоди Дня космонавтики від членів екіпажу орбітальної станції Союз Т-ІІ, українська пісенна і музична спадщина.

Збірку кіновідеоматеріалів складають аматорські стрічки, присвячені ювілейним датам, екологічним проблемам, подіям культурно-мистецького життя області. Серед них – відеофільми: «Донька Прометея», до 100-річчя від дня народження Лесі Українки (1971); «Відкриття пам’ятника Сергію Корольову у м. Житомирі» (1972); «Святкування 1100-річчя Житомира» (1984); урочиста передача священних тор Житомирській релігійній іудейській общині (2004), відеосюжети про вибори 2004 року: мітинги та заходи на підтримку кандидатів у президенти, телемарафон «До 75-ої річниці проведення референдуму 1 грудня 1991 року» (2008), «Голодомор 1932 – 1933» Чорні сторінки історії, спогади очевидців (2008). Документальні фільми про Бориса Тена (1984), життєві шляхи Юрія Тютюнника (2009), Бориса Антоненка – Давидовича (2009), «Три таємниці Шумського» (2010), «Житомир: образки минулого» (2012).

Створення фонду користування документів на електронних носіях в держархіві області розпочато в 2011 році. Станом на 01.05.2020 оцифровано 2378 справ – 454 569 сторінок документів Національного архівного фонду, що становить 712 230 електронних файлів. Повністю створений та розміщений на сайті архіву фонд користування на 859 описів фондів дорадянського періоду.

Науково-довідкова бібліотека

9186 книг та брошур

943 комплекти журналів (9 372 номери)

3 396 річних підшивок газет

1 716 спеціальні видання

Бібліотека зберігає історичну, краєзнавчу, науково-довідкову літературу середини ХVІІІ ст. по сьогодення. Серед періодичних видань – газети та журнали, що виходили на території Волинської губернії та Житомирської області. Зберігаються книги іноземними мовами (латина, польська, німецька, французька).